Опорні підшипники ШВП BK, BF, FK, FF і підшипникові вузли KP, KFL для верстата ЧПУ

Будова фіксованої опори BK і FK

У корпусі фіксованої опори стоїть пара радіально-упорних підшипників. Пара сприймає осьове зусилля гвинта в обидва боки і тримає гвинт без осьового люфту. Корпус закритий кришкою на гвинтах, у кришці і з протилежного боку стоять манжетні ущільнення. Гвинт фіксується гайкою на різьбі кінця, гайка стопориться радіальним гвинтом.

Опора BK кріпиться до основи: у прямокутного корпусу отвори під гвинти, що проходять згори вниз. Опора FK кріпиться фланцем до стінки, перпендикулярної гвинту: квадратний фланець з круглим буртиком і чотирма отворами.

Будова плаваючої опори BF і FF

У плаваючій опорі один радіальний підшипник з металевою захисною шайбою. Він тримає кінець гвинта радіально, а вздовж осі гвинт може зміщуватися разом із внутрішнім кільцем. Від зсуву підшипника по шийці кінець гвинта утримує стопорне кільце в канавці. BF ставиться на основу, FF кріпиться фланцем.

Підбір пари опор під гвинт

Цифра в позначенні пари це діаметр шийки гвинта під фіксовану опору: у BF12 підшипник на 10 мм, але опора йде в парі з BK12. Пару підбирають під обробку кінців гвинта, тому спершу дивляться креслення кінців, а потім обирають опори. Опори на основі і на фланці можна поєднувати: наприклад, FK12 на торцевій стінці з боку двигуна і BF12 на основі з іншого боку.

Опори на основі чи на фланці

Монтаж і вивіряння опор

• Вставте гвинт у фіксовану опору, накрутіть гайку опори на різьбу і затягніть її так, щоб гвинт не мав осьового люфту, потім застопоріть гайку радіальним гвинтом.
• Надіньте плаваючу опору на другий кінець і поставте стопорне кільце в канавку.
• Закріпіть обидві опори на рамі, не затягуючи гвинти до кінця.
• Перевірте висоту осі обох опор над плитою: якщо висота різна, підкладіть калібровану прокладку під нижчу опору.
• Підведіть каретку з корпусом гайки до фіксованої опори і затягніть її кріплення, потім відведіть каретку до плаваючої опори і затягніть її.
• Проженіть каретку по всьому ходу: гвинт має обертатися рукою без тугих місць біля кінців ходу.

Не бийте по корпусу опори і по кінцю гвинта молотком під час встановлення: удар передається через кульки на доріжки радіально-упорних підшипників і залишає на них вм’ятини.

Підшипникові вузли KP і KFL

Вузли KP і KFL це закриті кулькові підшипники в литому корпусі. Зовнішнє кільце підшипника сферичне і сидить у сферичному гнізді корпусу, тому підшипник сам стає по осі вала при невеликому перекосі. На валу підшипник фіксується стопорними гвинтами в подовженому внутрішньому кільці. KP стоїть на двох лапах і кріпиться до площини вздовж вала, KFL кріпиться видовженим фланцем на два гвинти до стінки, через яку проходить вал.

Вузли KP і KFL тримають гладкі вали, ходові гвинти 3D-принтерів і вали зі шківами. З боку двигуна гвинта ШВП їх не ставлять: у них немає пари радіально-упорних підшипників, і осьове зусилля тримають лише стопорні гвинти на валу.

Часті помилки

• Обидві опори поставили фіксованими без розрахунку подовження, і гвинт при нагріванні навантажує підшипники.
• Гайку фіксованої опори не застопорили, вона відкрутилася, і в осі з’явився люфт.
• Опори стоять на різній висоті, і гайка заклинює біля кінців ходу.
• Плаваючу опору поставили без стопорного кільця, і підшипник сповз із шийки.
• Підшипниковий вузол KP поставили з боку двигуна замість опори BK, і вісь отримала осьовий люфт.