Встановлення верстата на віброопори і виставлення за рівнем

Встановлення верстата на віброопори дає дві задачі одразу: розвантажити підлогу від вібрації і виставити станину в площину. Нижче порядок монтажу віброопор, вивірка рамним і брусковим рівнем і регулювання опор до фіксації контргайкою. Каталог регульованих гумометалевих опор зібраний у розділі віброопори для верстатів, тут розбір саме встановлення і виставлення за рівнем.

Коли підлога і станина готові до монтажу

Підлога під опорами має бути твердою і рівною на площі плями контакту. На рихлій стяжці, дерев’яному настилі або на масляних калюжах гума просідає нерівномірно, і виставка «спливає» через кілька днів. Станину перед монтажем очищають від стружки і консерваційного мастила в зоні лап: бруд під опорною шайбою дає хибний зазор і перекошує вісь шпинделя.

Отвори в лапах звіряють з різьбою шпильки. Для середніх фрезерів ЧПУ часто беруть опори з різьбою M12 або M16, наприклад віброопору LME 100 мм, віброопору LME 120 мм або віброопору LME 160 мм. Якщо отвір більший за шпильку, ставлять шайбу достатньої площі, щоб навантаження йшло на метал лапи, а не на край отвору.

Підйом станини і монтаж шпильки

Станину піднімають домкратами або таллю так, щоб під кожну лапу вільно ввійшла опора із запасом по висоті. Під лапи кладуть страхові підкладки: якщо домкрат просяде, станина не впаде на підлогу ребром. Шпильку вкручують знизу в отвір лапи або через фланець опори за схемою конкретної моделі, потім наживляють гайку з шайбою зверху. Усі чотири (або шість) опор ставлять до опускання станини: так простіше тримати однакову стартову висоту.

1. Підняти станину і зафіксувати підкладками.
2. Вставити опору під кожну лапу, вирівняти пляму контакту з підлогою.
3. Наживити шпильку і верхню гайку без сильної затяжки.
4. Плавно опустити станину на всі опори одночасно.

Опускання на всі опори без висячої точки

Після опускання перевіряють, що кожна опора несе навантаження. Якщо три опори стоять на підлозі, а четверта висить у повітрі, станина працює як триточкова система: при нагріванні і при різанні «порожня» лапа то сідає, то відривається, і геометрія столу «дихає». Підкручують висячу опору до торкання підлоги, потім ще на чверть-пів-обороту, щоб гума взяла пружну деформацію. На чотирьох опорах навантаження розподіляється по лапах; на шести - спочатку виставляють кутові, потім середні.

Рамний і брусковий рівень: куди ставити

Для виставлення верстата за рівнем використовують брусковий рівень довжиною 200-300 мм і рамний рівень. Брусковий кладуть на направляючі або на оброблену площину столу вздовж осі X, потім вздовж осі Y. Рамний рівень зручний на вертикальних поверхнях і на бічних площинах станини, де потрібно контролювати перпендикулярність.

На фрезері ЧПУ рівень ставлять на незмінну частину станини або на направляючі, а не на знімний стіл із Т-пазами: стіл можна перетягнути болтами і отримати хибне показання. На токарному верстаті рівень кладуть на направляючі станини вздовж поздовжньої осі і впоперек біля передньої бабки. Перед вимірюванням протирають посадкову площину: стружка товщиною 0,05 мм уже відводить бульбашку.

Вивірка верстата за рівнем і регулювання віброопор

Вивірка верстата за рівнем іде ітераціями. Спочатку виставляють поздовжню вісь: крутять опори біля одного торцевого боку, поки бульбашка брускового рівня не стане між рисками. Потім поперечну вісь. Після поперечної правки знову перевіряють поздовжню - зміна висоти однієї опори зсуває обидві осі. На токарному верстаті додатково контролюють «скручування» станини: рівень у двох точках уздовж направляючих має давати узгоджені показання.

Регулювання віброопор виконують ключем за шпильку або за регулювальну гайку за конструкцією опори. Крутять малими кроками: чверть обороту, замір, знову чверть. Різкий підйом однієї лапи на повний оборот перекошує станину і може зірвати різьбу в тонкій лапі легкого верстата. Мета - площина в межах допуску паспорта верстата; для багатьох фрезерів ЧПУ орієнтир - відхилення рівня в межах половини поділки на брусковому рівні 0,1 мм/м, якщо паспорт не задає жорсткіше.

Фіксація контргайкою

Коли бульбашка стабільна вздовж і впоперек, верхню гайку затягують як контргайку, щоб шпилька не відкручувалась від вібрації. Затяжку роблять після виставки, а не до неї: затягнута гайка заважає дрібному регулюванню. Після затяжки ще раз кладуть рівень: момент затяжки може трохи змінити висоту за рахунок пружності шайби.

Повторний контроль після усадки гуми

Гумовий масив під навантаженням дає усадку в перші дні роботи. Через 3-4 дні і повторно через два тижні виставку перевіряють тим самим рівнем у тих самих точках. Якщо бульбашка пішла, послаблюють контргайку, підкручують опору і знову фіксують. Після перестановки верстата опори знімають зі станини і перевозять окремо: волочіння верстата на гумі рве масив і збиває різьбу.

Типові помилки

• Четверта опора висить у повітрі після опускання.
• Рівень лежить на знімному столі, а не на станині або направляючих.
• Регулювання крутять на повний оборот без проміжних замірів.
• Контргайку затягують до виставки.
• Повторну перевірку після усадки гуми пропускають.
• Верстат рухають цехом, не знявши опори.

Часті запитання

Як виставити верстат за рівнем на віброопорах?

Опустити станину на всі опори, переконатися що жодна не висить, покласти брусковий рівень вздовж і впоперек на направляючі або незмінну площину станини і крутити опори малими кроками, поки бульбашка не стане в допуск. Потім зафіксувати контргайкою і повторити замір через кілька днів.

Чим відрізняється рамний рівень від брускового?

Брусковий рівень зручний на довгих горизонтальних направляючих. Рамний рівень дає дві взаємно перпендикулярні площини в одному корпусі і зручний на вертикальних і бічних поверхнях станини при перевірці перпендикулярності.

Чи потрібне встановлення віброопор на токарний верстат інакше, ніж на фрезер ЧПУ?

Порядок монтажу той самий. Відмінність у точках контролю: на токарному верстаті рівень кладуть на направляючі станини біля передньої бабки і вздовж станини, на фрезері ЧПУ - на направляючі або на жорстку частину станини, а не на знімний стіл.